Image

Найгарячіший з апостолів

Найгарячіший з апостолів ... Це про Фому? Так. Але хіба може бути названий найгарячішим той, хто сумнівався в Воскресіння Христове і в історії навіть отримав прізвисько «Фома невіруючий»? Проте це так.

Перенесемося на дві тисячі років тому, на берег Галілейського озера. Один з рибалок містечка Пансади чує про Ісуса і приходить подивитися на Нього. Він так захоплений проповіддю Христа, що невідступно ходить слідом за Ним та Його учнями. Христос, бачачи такий запал у молодого чоловіка, закликає слідувати за Ним. Так рибалка стає апостолом.

Юнакові, якого звуть Іуда (так, саме так його і звали), дають прізвисько «Фома», що в перекладі з арамейської мови означає «Близнюк».

На кого він був схожий як дві краплі води? Точно сказати не можна, але за переказами - на самого Спасителя.

Проте нам добре відомий характер Фоми. Поривчастий, рішучий, сміливий ... Одного разу Ісус сказав, що збирається йти в Іудею, де, як відомо, Його хотіли схопити вороги. Апостоли стали відмовляти Вчителя від ризикованої подорожі. Сказав же Фома, названий Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати. (Від Івана 11:16) Це не «Фома невіруючий», це, безсумнівно, Фома віруючий!

Євангеліє не повідомляє нам про те, де був Фома під час Страстей Христових. Ми не знаємо, що було у нього на серці, що він думав і відчував, коли весь сенс життя і всі надії його, здавалося, рушилися зі смертю Вчителя ...

Почувши від інших про воскресіння Ісуса, тверезий і розважливий галилеянин не став довіряти товаришам: хіба мало що їм примарилося ... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую! (Від Івана 20:25)

І Господь, Який знає характер Фоми, Його щирого і вірного учня, приходить до нього.

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Фома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й промовив: Мир вам! Потім каже Фомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! (Від Івана 20:26,27)

Важливе уточнення: Фома відмовився вкладати пальці в рани Христа. У жаху від своєї зухвалості і в подиві, він лише вигукує: Господь мій і Бог мій! І це єдине місце в Євангеліях, де Ісус Христос прямо названий Богом. Апостол Фома, його сумнів був особливим, він послужив остаточному укріплені в вірі учнів Христа від апостольського часу й до наших днів.

Після Вознесіння Христового апостоли кинули жереб про те, кому в які землі йти проповідувати. Фомі випало проповідувати в Індії. Багато пригод випало на долю апостола; про це збереглися давні перекази, ні підтвердити, ні спростувати які зараз вже неможливо.

Згадуючи життя і укріплення в вірі Фоми, Церква визначила святкувати день його пам'яті в другу неділю після Пасхи


 

ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР