30 квітня 2013

Загадка з каменями

З цього року учні секції "Археологія" Кіровоградського територіального відділення МАНУМ відкрили новий археологічний експедиційний сезон. На відміну від попередніх років, коли об'єктами досліджень учнів були кургани, трипільські поселення, стоянки кам'яної доби, вперше з лопатою в руках манівці-археологи приступили до вивчення мегалітичної споруди, що за попередніми даними датується добою бронзи (ІІ тис. до н.е.).


Цей об'єкт, що розташований на території Компаніївського району (поблизу с. Нечаївка), місцеве населення називає "Межові Камені". Про нього можна знайти скупі та напівдостовірні відомості в інтернеті, його відвідують туристи звідусіль. Натомість мало хто може про нього сказати щось певне…

Тому метою археологічної розвідки "Межових Каменів" було дати відповіді на ряд питань, які ставить цей об'єкт перед його дослідниками.

"Межові Камені" (далі – МК) являють собою алею, що утворена 15 парами вкопаних в ґрунт каменів-менгірів (або в одному випадку використаних природних кам'яних виходів), розташованих в одну лінію, яка має протяжність на місцевості майже 780 км. Найближчі аналогії таких алей є в Бретані (Франція). Французькі алеї зазвичай мають підхід до поховальних споруд – великих курганних гробниць. Мегалітичний об'єкт, що на Компаніївщині, також начебто вписується до кола таких випадків: на захід від МК, на відстані близько 1-1,5 км існує курганна група, що лежить на одній лінії з мегалітичним комплексом. Найвищий курган цієї групи має на поверхні великі камені, що справляють враження конструктивних елементів насипу, а не результат значно пізніших видозмін. Цікаво відмітити, що МК та вказану курганну групу розділяють дві поперечні лісосмуги. Дослідницька група, в якій брав участь і автор науково-дослідницької роботи по мегалітичним спорудам Кіровоградщини – Богдан Халецький, зафіксувала в обох лісосмугах скупчення великих каменів. Припускаємо, що свого часу ці камені могли бути  продовженням алеї, однак були демонтовані та викинуті до лісосмуги, оскільки заважали проведенню сільськогосподарських робіт.

На периферії МК археологи зробили п'ять шурфів. Лише в одному вдалося зафіксувати вінце ліпного посуду. Це, а також знайдені в безпосередній близькості до МК штучно оброблений кремінь та поодинокі фрагменти ліпної кераміки дають підстави вважати, що ця місцевість відвідувалася давнім населенням.

В найближчому майбутньому доведеться ще не раз приїжджати до "Межових Каменів", аби спробувати розгадати загадки, які вони нам ставлять: яке призначення цього об'єкту, коли і ким він був споруджений…
Разом з дослідницькими завданнями вихованці секції відвідували й варті уваги природні об'єкти в околицях Нечаївки – урочища Льох та Перелостне.

Вцілому поїздка видалась вдалою, а попереду нас чекають інші археологічні експедиції – українсько-британська Небелівка (серпень) та дослідження курганів разом з археологами Кіровоградської археологічної експедиції Інституту археології НАН України (липень).

Валентин Собчук
Богдан Халецький