01 серпня 2012

Машина часу

Людство з давніх-давен марить подорожами у часі, прагне хоч на мить зазирнути в минуле та майбутнє, аби дізнатись, що було раніше і чого варто очікувати в найближчий час.

Але чи можливо це? Можливо. Археологічні розкопки – це не що інше, як погляд у минуле, а невеликий бульдозер, що шар за шаром знімає ґрунт епох, є машиною часу.

В серпні цього року відбулась одна з таких подорожей в давнину. Невеликий загін з п'ятнадцяти осіб на чолі з Тупчієнком М.П. взявся проводити охоронні дослідження двох невеликих курганів доби бронзи неподалік від с. Володимирівка Петрівського району, що через активну сільськогосподарську діяльність зазнавали руйнації. Завдяки товариству "Православна просвіта" в черговий раз стала можливою участь в професійних дослідженнях давніх пам'яток археології вихованців археологічного гуртка "Скіф".

chytannya
В перший же день дослідники на поверхні насипу натрапили на кам'яні плити, що перекривали поховання так званої ямної культури, що датується ХХХ – ХХІІІ ст. до н.е. Ця подія викликала радість у дітей, але засмутила професіоналів, оскільки свідчила про те, що пам'ятка була майже повністю зруйнована. Ця могила і була найдавнішою.

Наступне поховання належало так званій катакомбній культурі. В ногах і біля голови похованого лежали два ліпні чорні горщики.

Неординарним виявилось поховання кочовика попередньо датоване XIV- XV ст. Похований лежав на спині зі схрещеними руками.

Другий курган виявився насипом природного характеру.

Власне, окрім розкопок кіровоградські підлітки взяли участь в археологічних розвідках, під час яких виявили декілька нових пам'яток, що перебували у господарському використанні, а отже були приречені на скоре знищення. Також учні здійснили екскурсійну подорож в м. Жовті Води, де відвідали місцевий краєзнавчий музей, що вразив своєю невеликою, але цікавою колекцією.

Особливо пізнавальним було спілкування із досвідченими археологами, які залюбки ділились життєвим досвідом.

Говорять, що кургани – це німі свідки історії. Ні, вони не німі! Потрібно просто  розуміти їхню мову, і тоді вони відкриють таємниці далекого минулого.  

Микита Іванов,
вихованець археологічного гуртка "Скіф"

Детальніше в цій категорії: « І знову до витоків історії